пʼятницю, 26 лютого 2016 р.

Формування творчих здібностей учнів початкових класів шляхом використання інноваційних технологій

Селещинська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Машівський районний  методичний кабінет





Опис досвіду роботи учителя початкових класів
Тертичної В.В.




Формування творчих здібностей учнів початкових класів шляхом використання інноваційних технологій

                                            
                                          
               


Селещина - 2016 р.

Може, маленька дитина повторює те,
що було вже зроблено, створено іншими людьми,
але якщо це діяння – плід її власних зусиль, - вона творець;
її розумова діяльність – творчість.
 В. О. Сухомлинський
             Обґрунтування актуальності досвіду, його практична значимість
        Проблема розвитку творчих здібностей молодших школярів становить  фундамент процесу навчання, є «вічною» педагогічною проблемою, яка з плином часу не втрачає своєї актуальності, потребуючи пильної уваги і постійного подальшого розвитку. Саме сьогодні перед освітнім процесом постає завдання - виховання творчої особистості, починаючи з початкової школи.  У Законі України «Про освіту» проголошено: «Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових та фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору.»  В якості провідної проблеми педагогічної діяльності визначено «Формування творчих  здібностей учнів початкових класів шляхом використання інноваційних технологій». 
           Одним із шляхів вирішення зазначеної проблеми є використання інноваційних освітніх технологій, спрямованих на розвиток творчих здібностей учнів (на всебічний особистісний розвиток учнів).У цьому полягає практична значимість досвіду.
        Мета дослідження: виявити та науково обґрунтувати організаційно-педагогічні умови розвитку творчих здібностей молодших школярів у навчально – виховному процесі.
       Об'єкт дослідження: розвиток творчих здібностей молодших школярів.
       Предмет дослідження: процес розвитку творчих здібностей молодших школярів.
       Гіпотеза дослідження: розвиток творчих здібностей молодших школярів  буде ефективним,  якщо:
- створюється  творча атмосфера співробітництва, взаємодії вчителя і учня;
- досягаються оптимальні умови для розвитку творчих здібностей учнів;
- використовуються  інноваційні методи навчання. 
        Основна ідея досвіду, його інноваційна значимість
Основна ідея досвіду - розвиток творчих здібностей учнів  шляхом використання інноваційних та інформаційних технологій дозволить сформувати особистість, здатну до самопізнання та  самовдосконалення в різних видах діяльності.
        Інноваційна значущість досвіду полягає у використанні інноваційних технологій у навчально - виховному процесі для розвитку творчих здібностей учнів та формування ключових компетентностей, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток.  
         Перелік наукових та практичних досліджень, на яких ґрунтується робота
        Нормативна база досвіду Закон України «Про освіту», Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття), Державний стандарт початкової загальної освіти.
           Теоретична база досвіду
ü гуманно особистісна педагогіка В.Сухомлинського, Ш.Амонашвілі;
ü психолого – педагогічні аспекти формування творчої особистості І.Беха, Д.Богоявленської, Б.Тєплова, Л.Виготського;
ü розвивальний потенціал  усіх складових системи початкового навчання  М.Богдановича, Н.Бібік, М.Вашуленко, І.Гудзик, О.Савченко;
ü проблеми впровадження педагогічних технологій та інновацій  О.Пометун, Н.Наволокова;
ü технології проектного навчання  О.Онопрієнко, І Єрмаков, В.Тименко. 
         Розкриття технологій реалізації провідної педагогічної ідеї та її складових
         Державним стандартом початкової загальної освіти передбачається одне з найважливіших стратегій педагогічної діяльності – спрямування навчально– виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенціальних можливостей та здібностей учнів, здатних знаходити нові шляхи розв’язання практичних завдань.
          Проблему формування творчих  здібностей учнів початкових класів вирішую шляхом використання інноваційних технологій, успішно  спираючись на засади дидактики початкової освіти, яка наголошує на ідею цілісності процесу навчання, тобто єдності його мети, змісту, засобів,  методів і прийомів. (Додаток1) Для досягнення основної мети використовую технології інтерактивного навчання, інформаційно-комунікаційні технології, проектні технології,  які допомагають розвивати творчі здібності учнів. (Додаток 2)
Використовую методику кожної з освітніх технологій залежно від теми, мети виучуваного матеріалу, а також типу уроку та навчального предмета.
Розвиток  особистості дитини відбувається в різних видах діяльності. Це насамперед передбачає повноцінне залучення  дітей до всіх доступних їм видів діяльності, але не лише навчальної. Важливо, щоб при цьому забезпечувалась активна позиція дитини, стимулювалися її творчість,  потреби в засвоєнні нових знань і способів дій. Адже таке навчання має на меті розвиток учня як особистості. (Додаток 3)
          Дуже важливим є такий аспект навчання, як створення умов для поступового переходу  від дій у співробітництві з учителем та учнями до самостійних. Важливим результатом такого навчання має бути здобуття  учнями досвіду творчої праці.
           Для того, щоб розвинути творчу особистість, по-перше, необхідно розв’язати цілу низку завдань:
ü організація навчальної взаємодії вчителя й учнів на основі діалогу та полілогу;
ü орієнтація на самостійну пошуково – творчу працю учнів, набуття досвіду роботи з різними джерелами інформації;
ü оволодіння учнями проектними та дослідницькими уміннями;
ü оволодіння молодшими школярами способами пізнавальної діяльності, самоконтролю та самооцінювання своєї діяльності;
ü розвивальна насиченість предметного середовища на уроці й перерві, яка спонукає дитину перевірити свої сили методом спроб і помилок, вільного вибору завдання;
ü комплексне застосування вчителем  інноваційних технологій.
        Розв’язання цих завдань можливе лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на розвиток творчих здібностей та нахилів учнів.
         Одним з найперспективніших шляхів розвитку творчої активності  є впровадження інтерактивних форм і методів навчання.  На своїх уроках  використовую такі інтерактивні форми навчання: «мікрофон», робота в парах,  малих групах, «діаграма Венна»,  «метод Прес», «пошук інформації», «спільний проект», «мозковий штурм», «Асоціативний кущ», «Очікування», «Добре-погано», «Дерево рішень», «Фантазуй», незакінчене речення. Використовую інсценізацію, що розвиває пам'ять, творчу уяву, креативне мислення, мову, мовлення, вміння спілкуватися, самостійність. Під час використання активних форм і методів навчання підвищуються вимоги до вчителя, який виступає в ролі організатора пізнавальної діяльності учнів, а не переповідача інформації. Для досягнення певного результату найперша умова – конкретизація навчальної мети. Шлях від навчання до результату – це організована взаємодія вчителя і учнів. Такий підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.
       Для початкової школи характерна багатоваріантність мети і структури уроків. Залежно від провідного способу організації навчальної діяльності учнів  проводжу уроки: урок-інтелектуальна гра,  урок-дослідження;   урок-конкурс, урок – подорож, урок – диспут, урок – казка, урок – аукціон знань, урок доброти, урок розвитку творчих здібностей, які підсилюють мотивацію навчання, активізують різні форми сприймання й мислення.
         Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприйняття, на­лаштовує на розв'язання певних проблем. Відомо, що ніщо так не стимулює роботу мозку, як те, що викликає інтерес. Це може бути короткочасна розповідь учителя, бесіда, демонстрування наочності, нескладні інтерактивні технології «Мозковий штурм», «Мікрофон».
Урок потребує технологій, що дають змогу дітям самим впливати на те, що і як вони вивчають. Однією з таких, що виявляє позитивні та проблемні зони засво­єння навчального матеріалу кожним учнем, є тестовий контроль. Тести сприяють розв'язанню навчальних за­вдань із оволодіння програмними знаннями, вміннями та навичками критичного мислення: вміння самостійно аналізувати навчальні питання, оцінювати пропонова­ні варіанти відповідей, обирати правильну відповідь. Модель роботи над тестами: «Виклик — осмислення змісту — рефлексія». Їх доцільно використовувати під час перевірки домашнього завдання та під час кон­тролю засвоєних знань на уроці.
           На етапі надання необхідної інформації можна по­слуговуватися технологією ситуативного моделювання. Модель навчання у грі — це побудова навчального процесу за допомогою залучення учня до гри («Рольова гра», «Драматизація», «Акторська майстерність»). Ко­жен учасник повинен чітко знати свою роль, характе­ристику героя, щоб уміло передати власне ставлення до конкретної життєвої ситуації.
Читання деформованого тексту сприяє виробленню навички швидкого та свідомого читання.
         Інтерактивна вправа — центральна частина уроку, яка займає близько    25 хв. На цьому етапі уроку бажано дотримуватися такої послідовності:
•  інструктування, де вчитель розповідає про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань;
•  запитання, чи все учням зрозуміло;
•  об'єднання учнів у групи, пари залежно від того, яку технологію застосовуємо (наприклад, у групах діти складають сенкан; під час гри «Торбинка запитань» клас об'єднуємо у дві команди, представники кожної групи ставлять почергово запитання і дають відповіді, котрі умовно складаємо до «торбинки запитань», пере­магає команда, яка поставила найбільше запитань за змістом тексту; парами можна проводити словникову роботу);
•   виконання вправи, де вчитель є організатором, помічником, ведучим дискусії (читання прислів'їв із пропущеними буквами, участь у творчій лабораторії — діти складають вірш-пораду);
•  підбиття підсумків.
 Робота за такою методикою дає змогу школярам до­лати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запро­понованих тем, відпрацьовувати вміння говорити стис­ло, але по суті й переконливо.
 Роботу в групах використовую при вирішенні складних проблем, що потребують колективного роздуму, а не індивідуальної роботи. Діти ділять між собою ролі, починають висловлювати свої думки і їх обстоювати.
         Найефективнішим у цій роботі є те, що всі діти почувають себе рівноправними учасниками навчального процесу.
         Щоб виробити самостійність у навчанні, я застосовую як групову так і індивідуальну роботу. Стараюсь підбирати матеріали народознавчого характеру, які є невичерпним джерелом для творчої роботи вчителя та учнів.  Використовую завдання, які передбачають всебічний розвиток особистості. Наприклад, пояснюючи зміст прислів‘я, дитина міркує, розвиває зв‘язне мовлення, логічне мислення і кругозір.
         Підібрані завдання прогнозують формування у дітей позитивної мотивації. На уроках практикую складати діалоги. Діти спілкуються із задоволенням, мова їхня стає виразнішою, лаконічною.
         Дуже цікавим видом творчої роботи є складання реклами. Тематика їх різноманітна.
         Діти дуже люблять римувати, складати невеличкі вірші або доповнювати  їх словами за змістом.
         Всі ці інтерактивні методи роботи допомагають мені втілювати в життя   завдання моєї проблеми.
        

         Отже, суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постій­ної активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами процесу
       Формування в учнів основ проектної діяльності як способу активного здобування знань – один із засобів навчання, розвитку і виховання учасників освітнього процесу. Метод будується на засадах гуманістичної педагогіки, де у центрі перебуває  дитина з її особливостями, інтересами, потребами. Виконуючи творчі проекти, пов’язані з вирішенням певних проблем, учень набуває знань, які виходять за межі окремого навчального предмета, пов’язуючи учня з реальними соціальними проблемами. Проектна діяльність зарекомендувала себе як дієвий і доступний засіб розвитку творчого потенціалу молодших школярів, яка сприяє:
ü формуванню в учнів вміння співпрацювати;
ü формуванню організаційних умінь і навичок;
ü формуванню вмінь працювати з різними видами інформації;
ü оволодінню умінням оцінювати свої можливості, усвідомлювати свої інтереси, робити мотивований вибір;
ü  розвиткові пізнавальних потреб, інтересів, дослідницькій поведінці;
ü збагаченню новими знаннями, інформацією, моральними  цінностями.
Одним із найкращих проектів для формування загальнокультурних компетентностей  є учнівський проект «Мої батьки  – моя гордість», завдяки якому вдосконалюються найбільш значущі для українського народу цінності: працелюбство, взаємоповага,  розуміння значення життя як найвищої цінності. Освоюючи технологію проектної діяльності, учні здобувають власний досвід інтелектуальної діяльності, розвивають свої творчі здібності. Вони цікавляться, що буде завтра, придумують свої завдання, вірші, загадки, складають казки, листи до Святого Миколая.  Це об’єднує дітей, навчає вболівати за спільну справу, розвиває навички спілкування, дозволяє учням проявити власну ініціативу й творчість. Застосування  проектного навчання передбачає нові вимоги до професійної діяльності вчителя. Зокрема, на відміну від урочної роботи в класі, вчитель має виконувати інші функції у співпраці з учнями. [12]  (Додаток 4)
      А чи можливо сьогодні уявити урок без викорис­тання мультимедійних технологій?!  Застосування інформаційних технологій дозволяють змінити способи подання навчального матеріалу під час традиційних уроків, різко підвищити можливості його сприйняття учнями, наситити урок мультимедійною інтерактивною наочністю. Використання ІКТ дозволяє наблизити навчальний процес до життя, потреб дітей, навчальний матеріал адаптувати до реальних життєвих ситуацій, а головне - робить навчання молодших школярів цікавим і змістовним, а процес набуття знань простим і доступним.  Усі електронні дидактичні засоби навчання, які я використовую на практиці, можна розділити на три великі групи:
1)    електронні посібники, енциклопедії, програми, презентації у форматі MS Power Point;
2)    електронні тренажери, тести;
3)    аудіо та відео  посібники, навчальні фільми.
Перші дві  групи засобів можуть виступати в якості джерела знань, також в якості засобу засвоєння умінь і навичок учнів. Третя – використовується як наочні дидактичні матеріали, які активізують пізнавальні процеси, як джерела для проблемних завдань, що несуть у собі виховний потенціал.
 Мультимедійні засоби як джерело нових знань можна використати на всіх етапах уроку.
      Аналіз результатів професійної діяльності
Використання у практиці роботи інноваційних технологій дозволяє досягати більш високих результатів діяльності учнів.
Моніторинг освітніх результатів показав, що застосування сучасних, освітніх технологій позитивно позначається на аспектах навчального матеріалу:
ü підвищує мотивацію учнів;
ü розвиває навички спільної роботи;
ü формує більш глибоке розуміння навчального матеріалу.
          Учні класу постійно беруть участь у міському конкурсі знавців української мови ім. Петра Яцика, всеукраїнських конкурсах «Кенгуру».
            Творчість вчителя породжує творчість учня. Якщо на кожний урок намагатися підбирати такі види навчальної діяльності, які дають матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості, це зацікавить дітей, викликає позитивні емоції, сприятиме діяльності, пошуку, формуванню творчого мислення. Таким чином, використовуючи інноваційні методи роботи, вчитель формує творчу особистість, яка матиме міцні знання та буде успішно застосовувати їх на практиці.
           Підсумок можна підвести словами Вінстона Черчіля: «Чому корабель перемагає хвилі, хоча їх багато, а він – один ? Тому що у корабля є мета, а у хвиль – ні. Якщо ми маємо мету, то завжди прийдемо, куди хочемо».














Список використаної літератури

1.     Антонюк  О. Розвиток творчого потенціалу учня // Початкова освіта. -2013. - №7 с. 10 – 11
2.     Гузь О. Психологічні основи педагогіки співробітництва // Початкова школа. 2012. - № 4. с.50-51.
3.     Державний стандарт початкової загальної освіти.
4.     Закон України «Про освіту»
5.     Коваль І. І.  Психолого-педагогічні умови розвитку творчих здібностей школярів. Програма "Обдаровані діти"-  Обдарована дитина. - 2009. - 8. - с. 20-29.
6.     Комар О. А. Інтерактивні технології співпраці // Початкова школа. - 2004. - № 9. с. 5-7.
7.     Наволокіна Н.П., Андрєєва В.М. Практична педагогіка для вчителя – Харків: Основа, 2010. - 117 с.
8.     Навчання і виховання учнів 4 класів: Метод. посібник – К.: Початкова школа, 2005. – 638 с.
9.     Онопрієнко О.В. Управління проектною діяльністю молодших школярів. – К.: Початкова школа. 2005.- с.53-64
10.              Пометун О.І., Пироженко Л.В. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посіб. / За ред. О.І. Пометун. – К.: А.С.К., 2003. – 192 с.
11.                        Пушкарьова Т. Технологія проведення особистісно-орієнтованого уроку у початкових класах // Початкова школа. - 2003. - № 4. с. 7-10.
12.                        Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. -  К.: Генеза, 1999.- 366с.
13.                        Савченко   О.  Я.  Методика читання у  початкових   класах. –  К.: Освіта,  2007. – 256 с.
14.                        Сухомлинський В.О. Сто порад  учителеві. – К.: Радянська школа, 1988.- 310 с.
15.                        Химинець В., Кірик М. Інновації в початковій школі. - Тернопіль: Мандрівець, 2012. – 307 с.



































2 коментарі: